Живу з вiрою, надiєю i любов'ю - afield.org.ua 


[На главную] [Архив] [Наши публикации]


Надiя Кулiнич

Живу з вiрою, надiєю i любов'ю


Только страсти — и только великие страсти — могут поднять душу до великих дел. Без них конец всему возвышенному, как в нравственной жизни, так и в творчестве... Умеренные страсти — удел заурядных людей...

Надiя Кулiнич Дитину, яка збирається з'явитися на свiт, вже у чревi матерi захоплюють чарiвнi звуки: голос матусi, музичнi твори Баха, Чайковського, Моцарта, якщо майбутня мама слухає їх разом iз своїм рiдним чадом.

Дитина народжується, i захоплення триває: спiвами пташок, iграшками, кольорами... Людина вiдкриває для себе Сонце, Повiтря, благодiйний вплив Води та Землi, потiм загадковий вплив Мiсяця.

Це велике щастя — жити, кожної митi, радiсно вiдкриваючи для себе свiт, тепло Сонця, нiжнiсть рук близької людини i бажання дивитися в очi коханому i розумiти без слiв. Це дивовижно!

Я з захопленням читаю книги iз серiї «Життя видатних людей», «Любов в листах видатних людей». Роман «Як гартувалась сталь» М. Островського зворушив душу. Менi поталанило зустрiтися у мiстi Сочi з дружиною М. Островського — Раїсою Островською. Це було на вiдкриттi пам'ятника письменнику.

Я мрiяла про велике кохання, мрiяла бути сильною, вольовою людиною, захоплюючись життям нашого земляка Владислава Титова. Книга «Усiм смертям назло», мабуть, для багатьох людей — вiдкриття свiту добра, любовi, краси стосункiв...

В моєму життi вiдбулася зустрiч з подружжям Титових!

У школi захоплювалась лiтературою i фiзкультурою, сценою i Юрiєм Гагарiним...

Захоплення, мрiї, здiйснення мрiй... Я закiнчила факультет фiзичного виховання, 22 роки вчила дiтей у школi i в дiтсадку бiгати, стрибати, грати з м'ячем. З великим азартом граю зараз в волейбол, настiльний тенiс. Вчилась на курсах журналiстики, виходила на сцену i Подiум... Мабуть i в Космосi перебуваю, коли дивлюсь в очi Коханому...

Я хочу низько вклонитися людям, якi самi захопленi життям i надихають на це мене!

Для мене це — I. Роднина, О. Зайцев, В. Висоцький, О. Розенбаум, А. Пугачьова, В. Леонт'єв, С. Ротару, мiй декан факультету В. П. Шовгур, моя подруга Iрина — багатодiтня мама, яка вмiє робити захоплюючу iкебану.

А також нашi олiмпiйскi чемпiони — Ф. Лащонов, В. Беляєв, подружжя Бризгiних, I. Коробчинський, А. Чуканов, М. Чужиков, В. Кривов, Г. Мiсютiн, О. Кучеренко.

I моя подруга — Оля Жернєвська — iнвалiд I групи, з якою познайомилась 30 рокiв тому у школi-iнтернатi. Яка вона оптимiстка! Поруч з нею радiсно, бо вона веде активний спосiб життя.

Хай не згасне прагнення Людини творити Добро, захоплюватися життям i бажання осягнути святу науку почути один одного!


«Известно, что самая большая сила в мире — Любовь! Любовь — ключ к познанию.

Любовь — болезнь! Любовь — лекарство!
Любовь — и мед, и жар в крови!
И бесконечное лукавство,
И правда высшая — в любви!

Любовь порою — груз тяжелый,
Порой шаги ее легки.
Любовь — вот жизненная школа.
Мы все — ее Ученики!»